Із засніженого Києва можна потрапити у спекотне літо лише за кілька годин. Найкоротший шлях – на південь уздовж меридіана, поблизу якого лежить українська столиця. І буде так: сніданок – в аеробусі на захмарній висоті десь над Чорним морем, а обідатимете на іншому континенті – біля Червоного моря, де субтропічний клімат і екзотичні ландшафти.

 З ілюмінатора помічаєш зміни на землі вже за Середземним морем. Під крилом літака – жодної хмаринки. У дельті Нілу та вздовж ріки – великі зелені оази. У передмісті Каїра (він з піднебесся нагадує гігантський рум’яний млинець, “порізаний” мереживом вулиць) на “околиці” Лівійської пустелі видно сірувато-жовті піраміди – справжнє диво світу, що збереглося тільки тут, у Єгипті.

Темна стрічка великої ріки зникає за обрієм. Далі – безводна пустеля: піски й гори, з яких на схід не тече жодної річки (так ось чому Червоне море таке кришталево чисте!). Літак поволі знижується, робить віраж над смарагдовим простором і йде на посадку. Шасі м’яко торкаються бетонної смуги й пасажири, радісно збуджені, аплодують майстерності пілотів.

Hurgada. Welcome!
Аеропорт у Хургаді нагадує вулик: сюди з усього світу злітаються тисячі туристів. Китайці, японці, австралійці, німці... Останні, до речі, вважають Єгипет найпривабливішою країною для подорожей. Відпочинок тут дешевший, ніж, приміром, у Туреччині. Візу купуєш в аеропорту ($15) і можеш чудово провести тиждень біля теплого моря. Можна з’їздити на екскурсії до пірамід в Ель-Гізі, оглянути Національний музей у Каїрі, унікальні храми й Долину Царів у Луксорі. До послуг відпочивальників у Хургаді – дайвінг, віндсерфінг, риболовля, сафарі... І все це (вартість путівки плюс розваги) коштує туристові $350–500.
Іноземців попервах дивує “недобудованість” кварталів Каїра й тутешніх курортів: замість дахів на будинках – бетонні палі, стирчить арматура... Ця особливість пов’язана з податковою системою: місцеві жителі економлять... Не одразу звикаєш і до іншого дива: водії ігнорують елементарні правила дорожнього руху, часто сигналять, щоб привернути увагу інших водіїв чи пішоходів.
Популярний курорт в арабській республіці ще на початку 1990-х уподобали росіяни, які зазвичай називають його «Хургадово». Російську мову на побутовому рівні там знають, здається, всі працівники сфери послуг. Уздовж морського узбережжя – готелі, готелі, готелі... У місті їх понад 200, а буде ще більше. Хургада нині – це блакить неба і моря, лагуни і піщані пляжі, мінарети і пальмові алеї, численні крамниці та ресторани. Тут завжди безхмарно і надвечір віє прохолодою з пустелі, де за червоними горами тоне сонячний диск – Атон.

Дива в Ель-Гізі
На знімку, що привезли з Єгипту українські журналісти, які побували там у грудні, – розгорнутий на тлі піраміди жовто-блакитний прапор з символікою Співдружності інформаційно-рекламних видань України і Міжнародного центру індивідуального туризму. Місцевий гід залюбки сфотографувався з веселими «демонстрантами». Полісмен, що патрулював верхи на верблюді, під’їхав ближче, але в дії іноземців, які не порушували громадського порядку, розсудливо не втручався. Гострослови розтлумачили його лояльність по-своєму: «Сподівається на бакшиш» (фунтами чи “зеленими” в Єгипті не образиш нікого). “У цій країні так заведено”, – делікатно нагадує гід про обов’язок туристів давати чайові.
Правда й те, що гостей у цій країні всіляко оберігають і намагаються не розчаровувати, бо туризм – це приблизно третина бюджету країни й робота для єгиптян. Ще третину валютних надходжень забезпечує експлуатація Суецького каналу, решту бюджету формують сільгоспвиробництво й інші галузі економіки.
Удень і вночі колони комфортабельних автобусів, які доставляють екскурсантів до історичних пам’яток, супроводжують озброєні патрулі. Про безпеку іноземних гостей на курортах дбає туристична поліція. Чи виправдана ця прискіплива опіка? Авжеж. Терористичні акти фанатиків (було й таке) – зло, якому легше запобігти. А ще гіди розповідають, що в пустелях досі кочують племена бедуїнів, які не знають слова «канібалізм», але те, що це слово означає, дикунам не чуже...

Луксор – скарбниця пам’яток
За 280 км від Хургади в долині Нілу лежить унікальне місто Луксор. Це територія колишніх Фів – давньої столиці, з якою пов’язані імена видатних фараонів Тутмоса I і Тутмоса III, Рамсеса I і Рамсеса II, цариці Хатшепсут – єдиної в історії жінки-фараона. Широко відомий і фараон Тутанхамон, чию гробницю з мумією і коштовними скарбами знайдено 1922 року. Щоправда, за життя цей правитель мало встиг зробити, бо помер у юному віці.
Туристи відвідують найбільший у світі Карнакський храм з його знаменитою алеєю сфінксів, обелісками та колонами. Оглядають Долину Царів, де жителі Нового Царства впродовж багатьох століть до нашої ери ховали у гробницях своїх “безсмертних” володарів, котрих ототожнювали з божествами. На моторному човні екскурсанти прогулюються Нілом, який, до речі, вужчий за Дніпро. Не минають і декількох «фабрик»: парфумів, ювелірних прикрас, алебастрових і базальтових виробів. В «інституті» папірусу ознайомлюються з технологією його виробництва.

І море екзотики...
Але найцікавіше в Хургаді – Червоне море. Багато хто їде сюди лише заради підводного плавання. На власні очі побачити красу коралових рифів, тропічних риб, поспостерігати за життям екзотичних мешканців морських глибин – задоволення, яке важко описати словами. Є велика спокуса привезти додому сувенір – коралову гілочку. Але ліпше цього не робити. По-перше, ніжні корали гинуть, а по-друге, порушника можуть оштрафувати на велику суму чи запроторити до в’язниці. Природоохоронне законодавство в Єгипті суворе.
Збираючись додому, не забудьте про традиційні сувеніри: папірус, статуетка, кальян, картуш. І обов’язково торгуйтеся з продавцями, бо в єгиптян це «національний спорт». Якщо виявите наполегливість і витримаєте щонайменше чверть години торговельного марафону, остаточне «так» («да», «yes») у ціновому двобої завжди означатиме вашу перемогу.